Менеджмент падалиці соняшнику для зниження інфекційного фону.
Після збирання врожаю соняшнику на полі залишається велика кількість пожнивних решток, зокрема стерні (стовбур рослини, подрібнений кошик) та падалиці (некондиційне зерно, що не пройшло сепарацію комбайна). Не рідко падалиця соняшнику стає джерелом поширення хвороб, а також є небажаним попередником для наступної культури в сівозміні через конкуренцію з культурною рослиною. Слід пам’ятати, що залишені рештки, особливо не подрібнені, є гарним середовищем для перезимівлі та розвитку шкідників на полі. Тому першим і критично важливим агротехнічним заходом після збирання врожаю соняшнику є ефективна переробка його решток.
Падалиця соняшнику – це насіння, що не потрапило в бункер комбайна під часобмолочування врожаю і може прорости як в осінній, так і у весняний період. Швидкість проростання падалиці залежить від наявності вологи у верхньому шарі ґрунту та відповідної температури для проростання цього насіння. Вона часто залишається поза увагою аграріїв, але може створювати серйозні проблеми: конкуренцію з посівами, загрозу рецидиву хвороб (зокрема фомозу, сірої гнилі, пероноспорозу, або несправжньої борошнистої роси, склеротиніозу і багатьох інших) та поширення тих чи інших шкідників, що живляться нею (дротяника, личинки коника, мелядів, цвіркун степовий, довгоносик та інші). Проростання падалиці соняшнику в осінній період сприяє створенню так званого зеленого мосту для прогресування хвороб, шкідників та конкуренцію в рості під час сівби озимих культур. Зазвичай це яйце стеблового соняшника на посівах озимої пшениці, ячменю – та, як не дивно, в останні роки озимої ріпаку, який почали висівати аграрії на сході та півдні України через брак вологи навесні.
Основні методи контролю падалиці:
- механічне знищення – дискування, лущення (мілкий обробіток до 5 см глибини) з провокацією проростання насіння для подальшого знищення проростків дорослого насіння;
- хімічний метод – застосування гербіцидів групи гліфосатів суцільної дії у фазі від 2 листків падалиці. Посіви озимих використовують дозволеної діючої речовини згідно з реєстрацією норм внесення. Особливо доцільні такі внесення восени, коли падалиця соняшнику перевищує в рості озимі культури. Важливо уникати переростання небажаної рослинності, оскільки це призводить до зниження ефективності препаратів. Найгірше – втрата поживних речовин, добрив та вологи в ґрунті для вирощування культури, що зі свого боку пригнічує рослини як в озимих, так і в ярих посівах;
- сівозміна – чергування різних культур на одному полі з соняшником не частіше ніж раз на 3-4 роки. Це допомагає розірвати ланцюг накопичення збудників хвороб цієї культури, а також кількості насіння падалиці соняшнику в ґрунті, яка може зберігатися кілька років та відчутно впливати на сприятливі умови її проростання.
Комплексне використання всіх перелічених методів для контролю падалиці дає змогу знизити інфекційний фон поля та втрати врожаю майбутніх вирощуваних культур.
Обробіток стерні: агрономічні та економічні аспекти
Стерня соняшнику – це важкий органічний залишок, який містить велику кількість целюлози та лігніну, а отже – важко розкладається. Проте правильний підхід до її обробітку допомагає підвищити родючість ґрунту, поліпшити структуру та забезпечити довготривалий позитивний ефект для наступних культур.
З агрономічного погляду стерня має потенціал для накопичення органічної речовини в ґрунті, покращення водно-повітряного режиму, запобігання ерозії та зниження температурних коливань на поверхні поля. Проте, якщо не проводити правильної технології, стерня може стати осередком розвитку патогенів (хвороби, що зберігаються на пожнивних рештках) та шкідників, що зимують усередині стебел (шипоноска соняшникова), сприяти ущільненню ґрунту, ускладнювати якість посівів.
Обробіток стерні охоплює такі операції:
- подрібнення, мульчування – використовують здебільшого перед висіванням озимих восени та для рівномірного розподілення решток. Цей агротехнічний захід застосовують ті, хто використовує систему нульового обробітку ґрунту (No-till), що передбачає збереження цілісності, недоторканості структури ґрунту. Мульча зменшує випаровування вологи завдяки закриттю ґрунту від прямих сонячних променів, захищає ґрунт від ерозії як вітрової, так і водної, особливо на схилах, запобігає його родючості, мікробіоту, запобігає опустелюванню і деградації ґрунту. Ця система потребує сучасної техніки як для обробітку, так і сівби;
- лущення, подрібнення та загортання – дискування з подрібненням до 5–10 см глибини. Це допомагає активізувати мікробіологічну діяльність у верхньому шарі ґрунту, сприяє швидкому розкладанню решток завдяки їх подрібненню. Використовують такий обробіток для посіву озимих і ярих культур, що не потребує більш сучасної та дороговартісної техніки;
- біологічна деструкція – застосування деструкторів стерні на основі мікроорганізмів, які прискорюють процес розкладання лігніну та целюлози. Ці препарати сприяють утворенню гумусу і поліпшують мінералізацію пожнивних решток. Ця операція зменшує кількість механізованих обробітків, що дає змогу економити кошти як на обробітку ґрунту та зберігати вологу у верхніх шарах ґрунту;
- глибока оранка, розпушування – застосовують на важких ґрунтах після поверхневого обробітку, якщо спостерігається ущільнення або надмірна вологість. Що, своєю чергою, має позитивний та негативний вплив на ґрунт. З плюсів – це загортання решток та падалиці в нижні шари ґрунту, де відбувається процес мінералізації, а також робить ґрунт структурним за перущільнення.
Щодо недоліків – затратна частина з пального, а найголовніше – це втрата вологи за нестачі опадів. Після таких методів бажано відразу або рано навесні провести заходи зі збереження вологи (боронування, коткування, культивація).
З економічного погляду правильне управління стернею дає змогу:
- зменшити витрати на добрива завдяки поверненню в ґрунт мінеральних елементів;
- скоротити обсяги механічного обробітку в наступному сезоні;
- знизити витрати на засоби захисту рослин через зменшення хвороб і падалиці;
- забезпечити кращу якість підготовки поля до сівби, що покрить свою чергою якість висіву.
На жаль, немає єдиної системи по попередженню решток або контролю падалиці, оскільки кожне поле потребує індивідуального підходу. Важливо враховувати такі фактори, як тип ґрунту, погодні умови, попередник, ступінь захворюваності та густоту стерні, характеристики техніки в господарстві або наявності сучасної техніки.
Важливими є строки обробітку культур за тих чи інших агротехнічних операцій. Комплексна оцінка допомагає обрати вашу оптимальну технологію боротьби з рештками та падалицею соняшнику.
Ефективний менеджмент стерні та падалиці соняшнику є важливим елементом сталого сучасного землеробства. Він сприяє зниженню фітопатогенного навантаження, покращенню фізико-хімічних властивостей ґрунту, економії ресурсів та забезпечує стабільну врожайність. Застосування інтегрованого підходу – поєднання агротехнічних, біологічних та хімічних методів – дає змогу досягти найкращих результатів без шкоди для довкілля.
Кожна операція після збирання має стратегічне значення для формування врожаю наступного року. Тому важливо вчасно і грамотно впливати на пожнивні рештки соняшнику та падалицю насіння, щоб мінімізувати ризики і забезпечити агроекологічну стабільність вашого ґрунту.
