Зміст

• Класи фосфорних добрив
• Підбираємо стартове фосфорне добриво
• Ефективність внесення фосфору
• Що можна зробити, щоб підвищити ефективність використання фосфорних добрив?
• Рідкі чи гранульовані добрива фосфору
• Маніпуляції з доступністю фосфору
• Блокування фосфору в ґрунті
• Альтернативні джерела фосфору
• Як захистити фосфор
• Фосфорні добрива з осені: покрокова інструкція і вибір джерел фосфору
• Робота с фосфором на кислих ґрунтах
• Робота с фосфором на лужних ґрунтах
• Точне землеробство: підхід Intelligent Agriculture

Класи фосфорних добрив

В статті ми детально розберемо фосфорні добрива, зрозуміємо, де кому яке місце, а в наступних відео будемо підбирати конкретні добрива під конкретні умови вирощування та типи ґрунтів відповідно до показників агрохімічного обстеження.

Фосфор у ґрунті нерухомий, тоді як у рослині він дуже рухомий і засвоюється у формі гідрофосфату чи дегідрофосфату. Це відрізняється від того, що написано на мішках із гранульованими добривами. Фосфор – енергетичний елемент, фактично «батарейка» для рослини та ґрунту: жоден процес у ґрунті не відбувається без нього.

Через високу активність фосфор сильно взаємодіє з іншими елементами та сильно залежить від кислотності ґрунту. Оптимальний діапазон pH для фосфору: водний – 6,2-7,2, сольовий – 5,6-5,8.

Походження добрив та класифікація:

1. Амофос і діамофос

• Виготовляються з фосфорної кислоти та амоніаку.
• Фосфор у цих добривах повністю водорозчинний.
• Високореактивні, швидкі добрива, підходять для старту рослин.
• Містять 46% фосфору (діамофос), амофос може трохи відрізнятися за вмістом.

2. Суперфосфати (кальцій-зв’язані)

• Простий суперфосфат: виготовляється з фосфоритів і сірчаної кислоти; містить багато кальцію та сірки, невелику кількість фосфору (15%).
• Подвійний суперфосфат: сировина опрацьована фосфорною кислотою; містить більше фосфору та менше домішок.
• Потрійний суперфосфат: використовуються більш насичені фосфоритними сполуками породи; фосфор усе ще кальцій-зв’язаний.

Особливості фосфорних добрив

Чим менше сполук у фосфору, тим він швидший та реактивніший.

• Монокальцій фосфат, простий, подвійний і потрійний суперфосфат – швидкі, реактивні добрива.
• Дикальцій фосфат – повільніше вивільняється, використовується для пролонгованої дії.
• Трикальцій фосфат – майже нерозчинна «порода», вивільняється дуже повільно.
• Поліфосфати амонію виготовляються з амофосу або діамофосу, 100% водорозчинні, можуть мати пролонговану дію за рахунок додаткових елементів.

Група добрив	Назва добрива	Форма фосфору	Вміст P₂O₅ (%)	Вміст водорозчинного фосфору	Швидкість дії	Особливості
Амоній-фосфатні	Амофос	Амоній-зв’язаний	17-52	100	Дуже швидке	Реактивне, люксове добриво, підходить для старту рослин
	Діамофос (DAP)	Амоній-зв’язаний	46	100	Дуже швидке	Найпопулярніше у світі, висока реактивність
	Мономійфосфат (MAP)	Амоній-зв’язаний	48	100	Швидке	Просте, водорозчинне
	Поліфосфат амонію	Амоній-зв’язаний	40-45	100	Швидке/пролонговане	Може містити додаткові елементи для тривалішої дії
Кальцій-фосфатні (суперфосфати)	Простий суперфосфат (SSP)	Кальцій зв’язаний	15	15-20	Швидке	Багато кальцію та сірки, низька концентрація фосфору
	Подвійний суперфосфат (DSP)	Кальцій зв’язаний	20-46	20-45	Швидке	Фосфор опрацьований фосфорною кислотою, менше домішок
	Потрійний суперфосфат (TSP)	Кальцій зв’язаний	45-50	40-45	Дуже швидке	Високоякісна сировина, фософр залишається кальцій-зв’язаним
Повільнодіючі фосфати	Дикальцій фосфат (DCP)	Кальцій зв’язаний	18-21	15-20	Повільне	Пролонгована дія, використовується для ривалого забезпечення фосфором
	Трикальцій фосфат (TCP)	Кальцій зв’язаний	30-36	<10	Дуже повільне	Майже нерозчинна “порода”, застосовується для довгострокового внесення
Фосфоритне борошно/преципітат	Фосфорне борошно	Кальцій зв’язаний	20-30	5-10	Повільне	Нерозчинне, застосовується як довгострокове джерело фосфору
	Преципітат	Кальцій зв’язаний	30-35	10-15	Повільне	Використовується для специфічних грунтових умов

Ключові моменти

• Амоній-фосфатні добрива – швидкі, водорозчинні, ідеальні для старту рослин.
• Кальцій-фосфатні добрива – швидкі або середньої швидкості, залежно від типу суперфосфату.
• Повільнодіючі фосфати та фосфоритні форми – довгострокове забезпечення фосфором.
• При купівлі завжди перевіряти документи з вмістом водорозчинного фосфору, щоб знати ефективність добрива для рослини. Наприклад, у потрійному суперфосфаті загальний фосфор 47%, водорозчинний у цитраті амонію – 45%. Чим більше водорозчинного фосфору, тим ефективніше добриво для рослини

Ця інформація допомагає правильно підбирати фосфорні добрива, враховуючи їх походження, форму зв’язку фосфору та реактивність.

Підбираємо стартове фосфорне добриво

Розглянемо детально, які стартові добрива серед всіх присутніх на ринку краще вибирати для посіву, виходячи з особливостей вашого ґрунту і ваших умов роботи.

Серед добрив, які існують на ринку, є фосфати кальцію, фосфати амонію, окремо стоять поліфосфати. Кожна група підрозділяється далі: простий суперфосфат, подвійний та потрійний суперфосфат. Розділяю їх, щоб було зрозуміліше, бо технологія виготовлення різна. Простий суперфосфат виробляють із сірчаною кислотою, подвійний та потрійний – із фосфорною кислотою. Фосфати амонію – це моноамонійфосфат та діамонійфосфат.

Деякі знання, які потрібно запам’ятати: причина кислотності на кислих ґрунтах – вільні катіони водню, причина лужності ґрунтів – кальцій та гідроксильна група. Ми говоримо про кислотність самого добрива і його вплив у зоні закладання насінини, а не про кардинальну зміну кислотності ґрунту.

Фосфорна кислота завжди підкислює ґрунт, особливо лужні, з’являються вільні катіони водню. Простий суперфосфат містить 18-20% фосфору і до 30% кальцію, має вільну кислотність, тому постійно підкислює ґрунт. На ґрунтах із pH вище 7,2 через це поступово з’являється додатковий кальцій і гідроксильна група.

Моноамонійфосфат має pH 4-5 і підкислює нейтральні або слаболужні ґрунти. Подвійний та потрійний суперфосфат менше кальцію та сірки, поступово підлужують ґрунт. Поліфосфати та діамонійфосфат підлужують кислі або майже нейтральні ґрунти.

Вибір добрива залежить від pH ґрунту та ємності катіонного обміну:

• Кислі ґрунти з низькою ємністю обміну – подвійний або потрійний суперфосфат.
• Середні та нейтральні ґрунти – діамонійфосфат.
• Лужні ґрунти (~80% території України) – моноамонійфосфат, підкислює ґрунт і не містить кальцій.

Подвійний суперфосфат можна застосовувати на півночі України (вище Києва: Житомирська, Рівненська, Волинська, Чернігівська, частина Сумської області). Для решти території – моноамонійфосфат.

Які параметри нам необхідно розглянути перед тим, як правильно прийняти рішення про внесення добрив? Перше – це рівень доступного фосфору в ґрунті та умови посіву, а саме температура. Також важлива волога, і фосфорні добрива досить маніпулятивна тема. Часто підмінюють поняття розчинності добрива та розчинності фосфору, а іноді невиправдано надають перевагу рідким стартовим добривам порівняно з твердими. Отже, говоримо саме про температуру і чому не враховуємо кислотність. Кислотність – це параметр, який вказує, який клас добрива вибрати, а не впливає на те, чи використовувати взагалі добрива.

Стосовно рівня фосфору в ґрунті: він може бути як високим, так і низьким, незалежно від кислотності. Чим більше його рівень у ґрунті, тим менша можлива позитивна реакція від внесення, і навпаки.

Перед тим, як розкрити питання температури як фактора, який потрібно враховувати при прийнятті рішення про стартові фосфорні добрива, звернемо увагу на деякі особливості. Перша особливість: фосфор – незамінний елемент, який відповідає за зберігання та переміщення енергії в рослині. Це ключовий елемент при старті, але не менш важливий елемент для розвитку кореневої системи – амонійний азот.

Чому амонійний азот?

По-перше, це найлегший елемент для споживання рослиною. Навіть нітратний азот споживається з більшою витратою енергії рослини, ніж амонійний. Немає жодного іншого елементу, який споживається так легко.

Друга особливість: розвиток кореневої системи залежить від співвідношення нітратного та амонійного азоту. Дослідження показують, що активна поглинальна площа коренів зростає із збільшенням кількості амонійної форми азоту. Фосфор при цьому відіграє важливу, незамінну, але допоміжну роль.

Фосфор дуже залежний від біологічної активності ґрунту. Чим більше вологи та тепла, тим вища біологічна активність ґрунту і тим вищий рівень фосфору завдяки мінералізації органічної речовини. З 1% органічної речовини можна отримати від 2 до 9 кг фосфору у перерахунку на пентаоксид.

Знаючи ці особливості та рівні фосфору в ґрунті, можна перейти до прикладів. При ранньому посіві, коли холодно і мокро, біологічна активність ґрунту низька і фосфор не рухається. Насінині потрібен захист від низьких температур. Тому незалежно від фосфорного фону варто використовувати стартові фосфорні добрива, навіть якщо рівень фосфору високий. Фосфор у цьому випадку компенсує низькі температури і насінина зберігає енергію для росту.

При оптимальних умовах посіву, із підвищенням температури, запаси фосфору в ґрунті зростають за рахунок біологічної активності. На ґрунтах із середнім або високим рівнем забезпеченості потреба в стартових добривах зникає.

У пізні оптимальні строки посіву, коли ґрунт теплий, біологічна активність ще вища, фосфор краще рухається, тому стартові фосфорні добрива доцільні лише на ґрунтах із низьким рівнем фосфору.

Ефективність внесення фосфору

Ми розуміємо, що можна внести 50 кг фосфору і отримати фактичне споживання рослиною приблизно 5 кг. А можна внести його вдвічі менше, але підвищити ефективність використання і отримати більшу користь від кожного кілограма внесеного добрива. Також необхідно зважати на одну з особливостей фосфору – те, що він засвоюється рослиною дифузно.

Наприклад, якщо ми вносимо 100 кг аммофосу на 1 гектар, а це 10 000 м², то шляхом простих математичних розрахунків можна зрозуміти, що на одному квадратному метрі буде приблизно 10 г добрива. Якщо маса однієї гранули приблизно 0,2 г, то на квадратному метрі буде близько 50 гранул. Якщо ці 50 гранул розподілити по квадратному метру і змоделювати посів із міжряддям 70 см, то матимемо рядок, у якому лежить насіння, а гранули добрива розташовані хаотично.

Якщо добриво вноситься розкидним способом, наприклад передпосівним внесенням стартових добрив, ефективність такого внесення буде дуже низькою. Для кожного випадку вона може відрізнятися, але приблизно становитиме близько 5%. Тобто лише 1-2 гранули з тих, що знаходяться на квадратному метрі, опиняться там, де потрібно – безпосередньо біля насінини.

Це важливо, тому що дифузія фосфору працює лише на дуже невеликих відстанях. Якщо насінина і гранула лежать одна від одної далі ніж на 3-4 см, фосфор практично не буде доступним для рослини. Оптимальна відстань від джерела фосфору до насінини – приблизно 1-2 см. Саме тоді фосфор може виконувати свої функції: допомагати стартовому розвитку рослини, стимулювати кореневу систему та підтримувати початковий ріст.

Якщо ж підвищити концентрацію добрива за рахунок локального внесення, тобто внести його під час посіву, ефективність використання можна значно збільшити. У такому випадку вже не одна-дві, а кілька насінин будуть розташовані поруч із гранулами добрива. Концентрація в рядку зростає, хоча розподіл усе одно не буде ідеальним: десь гранул може бути більше, десь менше. Проте такий спосіб набагато ефективніший, ніж розкидне внесення. Ефективність у цьому випадку може становити приблизно 15-20%.

Що ж можна зробити, щоб ще більше підвищити ефективність використання фосфорних добрив?

Один із найпростіших способів – це локалізація внесення. Наприклад, використання мікрогранульованих добрив. Завдяки меншому розміру гранул навіть при нормі 20-25 кг мікрогранул на гектар їх можна розподілити в рядку так, щоб хоча б кілька гранул гарантовано опинилися біля кожної насінини.

Частина гранул може потрапити між насінинами, але значна їх кількість буде саме там, де потрібно. На прикладі з кукурудзою це добре видно: біля кожної насінини знаходиться кілька мікрогранул, і таким чином у кожної рослини є доступ до джерела фосфору.

Подібного ефекту можна досягти і за допомогою рідких стартових добрив. Наприклад, існують системи, які подають невелику порцію добрива безпосередньо на насінину під час посіву. У такому випадку добриво потрапляє точно туди, де воно найбільш потрібне.

Можна також використовувати класичну систему внесення рідких стартових добрив поруч із насіниною або навіть безпосередньо на насіннєве ложе.

Таким чином, головним фактором підвищення ефективності фосфорних добрив є не їхня кількість, а правильне розміщення. Чим ближче добриво знаходиться до насінини, тим вища ефективність його використання. Кількість добрива в цьому випадку стає другорядним фактором.

Отже, тепер ви знаєте, як підвищити ефективність використання стартових фосфорних добрив.

Рідкі чи гранульовані добрива фосфору

Як нам відомо з попередньої інформації, одним з основних способів надходження фосфору до рослини є дифузія. Але водночас існує певний парадокс: дифузія є не лише способом надходження фосфору до рослини, а й механізмом його втрати. Чим інтенсивніша дифузія, тим більше фосфору переходить із швидкодоступних форм у менш доступні.

Швидкість дифузії значною мірою залежить від вологості ґрунту. Вона може відбуватися швидко або повільно, а за дуже сухих умов майже не відбувається.

Це було доведено австралійськими вченими, які провели експеримент із використанням гранульованих та рідких стартових фосфорних добрив.

У випадку використання гранульованих добрив у сухому ґрунті дифузія практично не відбувається. Через певний час частка доступного фосфору залишається досить високою – приблизно 40% фосфору залишається у швидкодоступній формі.

Натомість при використанні рідких стартових добрив у сухому ґрунті частка швидкодоступного фосфору буде у 3-4 рази меншою.

Це пояснюється тим, що за відсутності достатньої вологи дифузія майже не відбувається. Гранула добрива практично не взаємодіє з ґрунтом, і фосфор не переходить у менш доступні форми. Відповідно, він не втрачається.

Якщо ж провести той самий експеримент у вологому ґрунті, то і гранульовані, і рідкі фосфорні добрива показують приблизно однакові результати. Тобто з точки зору ефективності забезпечення рослин фосфором суттєвої переваги рідкі добрива не мають.

Єдина перевага рідких стартових добрив полягає у можливостях їх використання в різних технологічних рішеннях. До рідких добрив можна додавати інсектициди, фунгіциди або мікроелементи, які не завжди можна поєднати з готовими гранульованими добривами.

Тому варто враховувати ці фактори під час прийняття рішення щодо вибору типу стартових добрив.

Маніпуляції з доступністю фосфору

Залишена нерозчинена гранула добрива не повинна нас турбувати. Навіть якщо гранула розчинилася лише частково, завдяки дифузії фосфор все одно може поступово переміщатися в ґрунті і знаходити шлях до насінини або кореневої системи рослини, де буде використаний.

Якщо ми бачимо на полі нерозчинені гранули, не варто відразу хвилюватися. Це можна порівняти з яйцем: коли ми його розбиваємо і готуємо, ми споживаємо білок і жовток, а шкаралупу викидаємо. По суті, це лише оболонка, в якій містилася речовина. Так само і з гранулою добрива – вона є носієм фосфору.

Тому основна увага повинна бути зосереджена не на зовнішньому вигляді гранули, а на ефективності використання фосфорних добрив. Наприклад, якщо внести 50 кг фосфорного добрива з ефективністю використання 10%, то рослини фактично використають лише 5 кг фосфору.

Але можна внести вдвічі менше добрива, підвищивши ефективність його використання, і отримати більший фактичний результат споживання – наприклад, близько 6 кг.

Саме це і є ключовим моментом. Потрібно зосереджуватися не на кількості добрива чи на тому, чи повністю розчинилися гранули, а на тому, наскільки ефективно рослина може використати внесений фосфор.

Блокування фосфору в ґрунті

Поговоримо докладніше про алюміній, залізо та кальцій, які блокують фосфор у ґрунті, а також розглянемо ще два параметри, на які варто звернути увагу, оскільки вони суттєво впливають на процес його блокування. Також розберемося, чому навіть на ґрунтах із низьким вмістом доступного фосфору, відповідно до протоколів агрохімічного обстеження, все одно можна отримувати непогані врожаї.

Коротко пригадаємо, як відбувається блокування фосфору в ґрунті.

• За дуже низького pH (приблизно 2-3) фосфор переважно зв’язується із залізом, утворюючи дуже міцні сполуки. При pH 4-5 у процес активно вступає алюміній, утворюючи дещо слабші сполуки. Далі у взаємодію вступає кальцій, який фактично завершує цей процес.
• При цьому сполуки кальцію з фосфором є найслабшими серед цих зв’язків. Із декальційфосфату та трикальційфосфату ще можна певною мірою повернути фосфор у доступну форму. Частково це можливо і з фосфатами алюмінію, але дуже складно зробити зі сполуками фосфору із залізом.

Важливо розуміти, що ці процеси в ґрунті відбуваються постійно і можуть рухатися як в один, так і в інший бік. Найбільшим “ворогом” фосфору є саме залізо, яке зв’язує його дуже швидко.

У будь-якому разі після внесення стартових або передпосівних фосфорних добрив протягом приблизно 30 днів фосфор, який знаходиться у ґрунтовому розчині та є швидкодоступним, починає поступово переходити у менш доступні сполуки. Через місяць у початковій формі його практично вже не залишиться.

На практиці це виглядає так: наприклад, внесений моноамонійфосфат або суперфосфат у більшості регіонів України спочатку переходить у декальційфосфат, а з часом – у трикальційфосфат. Однак ці перетворення можуть відбуватися не лише в одному напрямку, але й у зворотному.

Крім pH та хімічного складу ґрунту, на блокування фосфору впливають ще два важливі параметри.

• Перший – «агрегатність ґрунту». Чим краща структура ґрунту і чим більше агрегатів, тим швидше фосфор може переміщатися в ньому завдяки дифузії. А отже, тим швидше він знаходить елементи, з якими утворює нерозчинні сполуки – залізо, алюміній або кальцій.
• Другий параметр – «концентрація внесення добрив». Чим більша норма фосфорних добрив, тим вища ймовірність того, що значна частина фосфору буде заблокована. Ґрунт прагне до хімічної рівноваги, а збільшення концентрації посилює дифузію фосфору і, відповідно, швидкість його зв’язування.

Саме тому іноді виникає ситуація, коли господарства відзначають різницю між варіантами без внесення добрив і внесенням, наприклад, 40 кг фосфору. Але різниця між внесенням 40 кг і 140 кг може бути майже непомітною.

Це пояснюється тим, що при високій концентрації фосфор швидше переходить у недоступні форми. Тому важливо не перевищувати необхідні норми стартових добрив і не намагатися внести весь рекомендований обсяг фосфору саме під час посіву. Для цього існують інші технологічні підходи.

Тепер розглянемо питання, чому навіть на ґрунтах із низьким вмістом фосфору можна отримувати досить високі врожаї.

Наприклад, показник 7 мг/кг фосфору за методом Olsen або приблизно 12 мг/кг за методом Bray вважається низьким. Проте навіть за таких умов можна отримати врожай кукурудзи на рівні 9-10 т/га. Це пояснюється тим, що фосфор у ґрунті існує в кількох формах: у ґрунтовому розчині, у швидкодоступній, менш доступній і повільно доступній формах.

Рух фосфору між цими “резервуарами” відбувається постійно. Частина фосфору, яка спочатку була заблокована, з часом може знову переходити у більш доступні форми. Ключовим фактором цього процесу є «біологічна активність ґрунту». Виділення кореневої системи та діяльність мікроорганізмів здатні переводити фосфор із більш стабільних сполук у форми, доступні для рослин.

Отже, чим вища біологічна активність ґрунту і чим більше біологічне різноманіття на полі, тим меншою буде залежність урожайності від низьких показників доступного фосфору в агрохімічних аналізах.

Альтернативні джерела фосфору

А що робити, коли рівень забезпеченості фосфором у ґрунті дуже низький і немає можливості внести всю норму добрива разом із посівом. Чи варто давати всю норму при посіві, щоб покрити потребу культури, незалежно від її виду?

Чим швидше розчинне фосфорне добриво, тим швидше воно блокується, адже дифузія примушує фосфор розповсюджуватися у ґрунті і знаходити «свої місця» для зв’язування.

На лужних ґрунтах із перевагою кальцію розчинний фосфор швидко зв’язується з ним, утворюючи декальційфосфат. З часом декальційфосфат перетворюється на трикальційфосфат. При цьому чим складніша сполука, тим повільніше відбувається її утворення і тим довше фосфор залишається доступним для рослин.

Незалежно від форми сполук, фосфор у ґрунті рухається як у більш доступну, так і у менш доступну сторону завдяки виділенням кореневої системи. Саме цей факт ми використовуємо для формування ефективної агрономічно та економічно стратегії живлення.

Приклад розрахунку дефіциту фосфору

Припустимо, у нас ґрунт із концентрацією 5 мг/кг фосфору – це дуже низький рівень.

Об’ємна щільність ґрунту: 1,3 г/см³. Це еквівалентно приблизно 19 кг фосфору на гектар або 45 кг P₂O₅ на га (добрива продаються у перерахунку на P₂O₅).

Якщо ми хочемо виростити пшеницю, яка потребує на 1 т врожаю 11 кг P₂O₅, а прогнозований урожай складає 8 т/га, потреба буде 88 кг P₂O₅. Дефіцит на 1 га складе приблизно 43 кг.

Як закрити дефіцит фосфору

Давати всю норму фосфорних добрив при посіві не варто, бо висока концентрація при рядковому внесенні призведе до блокування фосфору, і рослина його може не побачити. Це неефективне використання добрив і перевитрата коштів.

Початкову потребу пшениці можна закрити стартовим внесенням 100 кг NPK. Решту дефіциту (приблизно 25-43 кг P₂O₅) варто внести за рахунок «дешевших джерел фосфору», які вже частково заблоковані, наприклад:

• Декальційфосфат.
• Трикальційфосфат.
• Фосфоритне борошно.

Ці форми фосфору під дією кореневої системи та біологічної активності ґрунту поступово перетворюються у швидкодоступний фосфор і забезпечують його надходження протягом вегетаційного періоду. Таким чином ми економимо на дорогих стартових добривах (NPK, моноамонійфосфат, суперфосфат) та отримуємо ефективне живлення рослини.

Практичні варіанти внесення дефіциту

• Осіннє внесення – дешевше джерело фосфору (декальційфосфат або фосфоритне борошно) вноситься до ґрунту, підвищує загальний вміст фосфору, а рослина зможе поступово його використовувати протягом 220+ днів вегетації.
• Весняне підживлення – якщо точно знаємо прогнозований урожай і дефіцит фосфору, можна використати підживлення NPK або сульфамофосом для швидкого поповнення доступного фосфору. Цей варіант працює, але більш ризикований і дорожчий.

Не варто відмовлятися від менш доступних джерел фосфору, таких як декальцій- або трикальційфосфат – вони поповнюють фосфорний пул у ґрунті та з часом стають доступними для рослин.

Використання знань про швидкодоступний і повільно доступний фосфор дозволяє сформувати «економічно та агрономічно ефективну стратегію живлення», уникнути перевитрати добрив і забезпечити високий урожай.

Як захистити фосфор

Розглянемо основні загрози для фосфору та способи захисту ваших інвестицій при внесенні добрив.

Фосфор дуже залежить від кислотності ґрунту. На pH 3-4 основним блокуючим елементом є залізо. На pH 5-6 – переважно алюміній. На лужних ґрунтах,  де pH 7 і вище, блокування здійснює кальцій. Надлишок цих елементів негативно впливає на доступність фосфору, оскільки він активно взаємодіє з усіма елементами, що зустрічає на своєму шляху.

Оптимальні співвідношення для запобігання блокування такі: залізо та алюміній у сумі не повинні перевищувати удвічі рівень фосфору в ґрунті. Кальцій переважно присутній у великій кількості, оптимальне співвідношення кальцію до фосфору – близько 100:1. Наприклад, якщо в ґрунті 1000 ppm кальцію, фосфору має бути близько 10 ppm. Такі співвідношення дозволяють пролонгувати доступність фосфору.

Найвища доступність фосфору спостерігається при водній витяжці pH 6,2-7,2. Якщо застосовується сольова витяжка, оптимальний діапазон – 5,5-6,2. Врахування кислотності ґрунту є ключовим фактором захисту фосфору від блокування.

Аналіз ґрунту дозволяє бачити лише невелику частину пулу фосфору – швидкодоступний та доступний фосфор (водорозчинний і частково цитраторозчинний). Однак у ґрунті також є менш доступний і повільно доступний фосфор у сполуках, наприклад, дікальційфосфат або фосфоритне борошно. Рух фосфору між цими пулами відбувається постійно, і процес не статичний.

Для ефективного використання фосфорних добрив слід дотримуватися кількох правил:

1. Нормалізація кислотності ґрунту. Приведення pH у діапазон 6,2-7,2 підвищує доступність фосфору та впливає на кількісні характеристики інших елементів.
2. Балансування фосфору допоміжними елементами. Залізо, алюміній, марганець, кальцій, а також цинк і мідь повинні мати оптимальні співвідношення. Наприклад, фосфор:цинк – 10-15:1, фосфор:мідь – 25:1.
3. Розширений аналіз ґрунту. Він показує загальний вміст фосфору і допомагає стратегічно приймати рішення щодо його переміщення з менш доступного пулу у більш доступний.
4. Біологія ґрунту. Чим активніша мікориза та мікробіологічна активність, тим швидше фосфор переходить у доступну форму і тим ефективніше захищений від блокування. Обробка насіння мікоризою або внесення її в ґрунт допомагає створити оптимальні умови.
5. Правильне внесення добрив (4П). Це правильна норма, правильний вид добрива, правильний час і правильний спосіб внесення.

Дотримуючись цих правил, ви забезпечите ефективну роботу фосфору у ґрунті та отримаєте максимальну користь від добрив.

Фосфорні добрива з осені: покрокова інструкція і вибір джерел фосфору

Внесення фосфорних добрив – для нас звична операція, фосфорно-калійні добрива з осені – основне живлення. Іноді треба постаратися, щоб довести ефективність і необхідність осіннього внесення азотних добрив. Люди думають, що азот втрачається. Вище ми говорили про азот, його втрати та ефективність використання з осені. Фосфорні добрива люди вносять, хоча ситуація по суті обернена роботі з азотною групою. Фосфор – найнезахищеніший, найкрихкіший елемент у ґрунті, який вимагає особливого ставлення. Наша задача – зрозуміти, як працювати з ним восени так, щоб технологія, яку ми складаємо для господарства, була ефективною і кожна витрачена копійка приносила прибуток або принаймні не шкодила.

Перед тим, як розглядати фосфор, зробимо покрокову інструкцію щодо осіннього внесення.

Крок 1. Аналіз ґрунту – оцінка ситуації. Як правильно інтерпретувати рівні P2O5.

В першу чергу потрібно зрозуміти, на якому рівні забезпеченості знаходиться ваше поле. Як і з калієм, чим вищий рівень забезпеченості, тим менша ефективність додаткового внесення. Всі рівні відносні. На одному полі 15 мг/кг може бути середнім рівнем, на іншому навіть менший рівень може давати кращі результати. В Україні більшість сучасних лабораторій використовують методи визначення фосфору за Мехліхом, Бреєм або Олсеном. Брей та Олсен чітко розділяють ґрунти за кислотністю. Окрім відносних рівнів забезпеченості, варто звертати увагу на доступний та менш доступний фосфор. У ґрунті існують швидкодоступний, доступний, менш доступний і повільно доступний фосфор. Менш доступний фосфор варто визначати додатково, особливо якщо у вас низький рівень. Це допомагає зрозуміти, як правильно приймати рішення про внесення.

Крок 2. Оцініть запаси фосфору в рештках.

При внесенні фосфору з осені важливо враховувати кількість пожнивних решток, що повертаються в ґрунт (кукурудза, соняшник). Наприклад, при заробленні кукурудзи – приблизно 30-40 кг P2O5, при соняшнику – 20-30 кг. Потрібно правильно управляти пожнивними рештками, щоб частина фосфору ставала доступною для рослин через 3-4 місяці. Це резерв, який варто враховувати при складанні системи живлення.

Крок 3. Оцінка ризиків блокування. Як pH ґрунту впливає на фіксацію фосфору.

Найважливіший етап – оцінка ризиків. Фосфор – найнезахищеніший елемент, його доступність легко блокується. На кислих ґрунтах блокування відбувається швидко через залізо та алюміній, на лужних – через кальцій. Доступна форма фосфору швидше втрачається. Через два місяці після внесення більша частина фосфору може перейти у менш доступну форму. Основна небезпека роботи з фосфором – втратити його ще до весни.

Якщо ці ризики вас не зупиняють і ви вже проаналізували рівні забезпеченості, можна обирати джерело фосфору та планувати внесення, враховуючи тип ґрунту та наявні ресурси.

Крок 4. Вибір джерела фосфору.

90% фосфорних добрив, які знаходяться на продажу, це по суті можна сприймати як стартові добрива. Ви можете розглянути варіанти суперфосфатів або амонієм зв’язаний фосфор. Але це дуже дорогий варіант. Для того, щоб внесення осіннє було ефективним, варто розглянути альтернативні джерела фосфору. Блокування фосфору в ґрунті, зв’язування, яке відбувається завжди, і це неминучий процес, відбувається тим швидше, чим доступніша форма фосфору, яку ви вносите в ґрунт. Класи добрив суперфосфатів або амонієм зв’язаний фосфор – це все фактично реактивні добрива, чиста стартова група, де фосфор водорозчинний. Чим водорозчинніший фосфор, тим швидше він вступає в реакцію з залізом, алюмінієм або кальцієм. Тоді настає кінець його швидкій доступності, він вже стає менш доступним. Для того, щоб ефективно використати фосфорні добрива, варто розглядати, такі варіант як дикальцій фосфат, трикальцій фосфат чи гідроксилапатит. Фосфор вже чимось з’єднаний, що зменшує його доступність для рослини, але це дозволяє «обманути» кальцій, залізо чи марганець. Вони сприймають його як вже “живий”, засвоєний. Можна використовувати на зиму декальцій фосфат, фосфоритне борошно, трикальцій фосфат або гідроксилапатит, а також традиційні добрива, якщо дозволяє бюджет. Ефективність таких форм буде така сама, просто без швидкого блокування в грунті.

Підведемо короткі підсумки, як підходити до роботи з фосфором на кислих та лужних ґрунтах. На кислих ґрунтах переважно піщані або легкі суглинки з невисокою ємністю катіонного обміну. Там багато заліза і алюмінію, мало кальцію. Основна загроза – залізо, алюміній і водень. Якщо викристовувати декальцій фосфат, його краще вносити з осені з кількох причин. По-перше, це додаткове джерело кальцію, що допомагає поступово нейтралізувати водень. По-друге, фосфоритне борошно та декальцій фосфат нейтральні, допомагають впливати на кислотність ґрунту. По-третє, це джерело фосфору, який потрапляє в пул менш доступного фосфору, але з часом стає доступним. Це найкращий варіант для кислих грунтів з низькою кислотністю осінню. Ціни на декальцій фосфат чи фосфоритне борошно не сильно відрізняються від монокальційфосфату, який є групою суперфосфатів. Якщо різниця по ціні не критична, можна використовувати і монокальцій фосфат. Після доробки певної частини декальцій фосфату в суперфосфат він стає кислим, на це також треба звертати увагу. Першим джерелом для осіннього внесення на кислих грунтах – фосфоритне борошно або декальцій фосфат.

На лужних грунтах весняне внесення фосфору ефективніше. Там багато кальцію, мало заліза і алюмінію, наприклад, 12-15 тонн чистого кальцію або 30 тонн карбонату кальцію на гектар. Кальцій активно реагує з фосфором, утворюючи декальцій фосфат чи трикальцій фосфат. Тому осіннє внесення підблокованих форм на лужних грунтах неефективне. Краще весною використовувати швидкодоступні форми – моноамоній фосфат, діамонійфосфат, суперфосфати. Це дає більше часу до моменту блокування фосфору і забезпечує його ефективне засвоєння рослинами.

Наголошуємо ще раз, основна робота з фосфором полягає в тому, щоб забезпечити його правильну наявність у правильному місці, у правильний час і в правильній кількості. Стартові добрива та фосфорне живлення – це дві окремі функції. Внесення навіть весною на лужних грунтах дозволяє мати більший запас часу до блокування фосфору. Ці підходи відповідають світовим практикам. Важливо розуміти рівень фосфору в ґрунті, тип грунту, кількість добрив і їх розрахунок.

Робота с фосфором на кислих ґрунтах

Перше, на що необхідно тримати в полі зору, це те, як працює фосфор на кислих ґрунтах і що з ним трапляється. Нагадую, що у нас першим вступає в дію залізо, яке дуже швидко робить фосфорні з’єднання недоступними. Фактично за декілька діб фосфор, доступний у ґрунті, може перетворитися на недоступний для рослини, утворитися з’єднання, які потім буде досить складно реанімувати, і це дуже швидко. Це одна з загроз, про яку ми повинні пам’ятати, читаючи лабораторні протоколи і приймаючи рішення про те, який фосфор і як використовувати, в яких кількостях і в якому вигляді.

Як ми бачимо на даному протоколі, ось кислий грунт. У нас залізу тут 81 мг/кг і фосфору мало. Але бувають такі випадки: дуже часто, коли ми бачимо pH 4,5, заліза буде ще більше, водню теж буде більше, тобто грунт ще кисліший, але фосфор у нас буде 153 мг/кг. Мінімальна оптимальна доступна кількість фосфору в ґрунті для будь-яких врожаїв – це в районі 40-50 мг/кг. Це високий, впевнений рівень. У нас на кислому ґрунті з ємністю катіонного обміну в районі п’яти, легкий пісок, буде аж 153 мг/кг.

Звідки він береться? Це особливість методів визначення фосфору в лабораторії, завжди фосфор показує на кислих ґрунтах завищений рівень. Чим нижчий pH, тим завищеніший рівень. Уникнути цього не можна. Це варто враховувати при розрахунку норми внесення. Якщо перерахуємо ці 153 мг/кг, то отримаємо приблизно 450 кг фосфору, це майже тонна монофосфату на полі. Це дуже багато. Але ця завищена цифра пояснюється перш за все надмірною концентрацією заліза і можливо алюмінію. Цей фосфор за методикою Брей – залізо-фосфорні з’єднання також потрапляють у пул доступного фосфору, але фактично він недоступний рослині.

Є один радянський метод Мачигіна, який показує дещо менше значення фосфору на кислих ґрунтах, в районі 70-80, але все одно завищений. Завжди на кислих ґрунтах потенційний відгук на внесення фосфорних добрив буде вищий і швидший, ніж на лужних ґрунтах.

Ґрунти легкі, багато заліза, мало кальцію. Як діяти – п’ять фосфорних правил для кислих ґрунтів.

1. Ґрунт кислий, якщо потрібно внести фосфорні добрива, використовуємо подвійний або потрійний суперфосфат, а не простий, бо він дуже кислий. Подвійний або потрійний суперфосфат містить фосфор, зв’язаний кальцієм, якого часто не вистачає на кислих грунтах. pH таких добрив від 5 до 6, тоді як простий суперфосфат має pH 2-3. Для люксового вирощування можна використовувати діамонійфосфат, pH також 5-6.
2. Мікрогранула. На піску рідкі фосфорні добрива швидко втрачають ефективність через низьку здатність піску утримувати вологу. Мікрогранула підходить найкраще для кислих піщаних ґрунтів.
3. Робота з цинком і міддю. На кислих ґрунтах ці елементи мають вищу доступність, ніж на лужних. Навіть за відсутності дефіциту цинку і міді варто працювати цими елементами для зниження активності заліза та пролонгації життя фосфору в ґрунті, особливо при стартовому внесенні.
4. Нітратне порційне живлення. На піщаних грунтах мінералізація повільна через низький вміст вуглецю і слабку біологічну активність, азоту в нітратній формі завжди буде дефіцит. Бажано давати готовий азот порційно, щоб ґрунт витримав норми внесення. Слабка активність ґрунту зменшує нітрифікацію і рослині потрібен постійний азот у нітратній формі.
5. Підвищення рівня фосфору через органіку, яка підвищує ємність катіонного обміну, дозволяє використовувати більшу кількість добрив за раз. Додатково можна застосовувати фосфоритне борошно або фосфогіпс. Фосфогіпс містить кальцій, сірку і фосфор. Надлишок сірки на легких піщаних ґрунтах мігрує вниз, не створюючи кислотності в кореневій зоні.

Робота с фосфором на лужних ґрунтах

8 порад від InAgri:

1. Використовуйте фосфорні добрива без кальцію. Припосівні добрива повинні містити фосфор, зв’язаний з азотом (амофоз, сульфамофоз). Вони майже нейтральні або трохи кислі, що допомагає рослинам легше засвоювати фосфор у лужному ґрунті.
2. Сірка як регулятор активності кальцію. Сірка допомагає знизити обмінну активність кальцію та створює більш кисле середовище для доступності фосфору. На багатьох полях її дефіцит: 3-45 мг/кг, тоді як оптимально 8-9 мг/кг.
3. Амонійна форма азоту. Переважно використовуйте сульфат амонію або інші амонійні добрива. Нітратні форми антагонізують фосфор, знижуючи його доступність. Мінімум 100-150 кг амонійного азоту на рік для поля.
4. Мікроелементи: цинк і мідь. Вони підвищують ефективність фосфору, правильне співвідношення: Zn:P ≈ 1:10, Cu:P ≈ 1:25. Вносяться ґрунтово перед посівом або через обприскування невеликими дозами (200-250 г д.р./га).

• Калій та магній. Зменшують активність кальцію у ґрунті, роблячи його менш флокульованим. Це покращує пористість ґрунту та рухливість фосфору.
• Озима сівозміна. Тривала вегетація озимих культур (200–300 днів) допомагає кращій мінералізації ґрунту та перетворенню фосфору з менш доступних форм у більш доступні. Рекомендовано для полів із низьким рівнем фосфору.
• Мікориза. Мікоризні гриби підвищують засвоєння фосфору до 80%. На лужних ґрунтах через високу флокуляцію кальцію грибам важче розвиватися, тому мікориза допомагає оптимізувати використання фосфору.

Органічні добрива.  Органіка покращує структуру ґрунту, пористість та агрегатність, що підвищує мобільність і доступність фосфору. Додатково може містити невелику

Точне землеробство: підхід Intelligent Agriculture до розрахунку потреби та ефективності елементу

Розкажемо детальніше, як ми працюємо з нашими полями, як ми підходимо до розуміння того, скільки його треба, зважаючи особливо на відносні рівні забезпеченості. Ключове слово – відносні. Ми робимо сканування ґрунту, робимо зонування. Якщо в господарства є карти врожайності, ми беремо їх у роботу, заносимо ці всі дані в програмне забезпечення AgLeader. Ми є офіційним дилером програмного забезпечення і обладнання від AgLeader. Аналізуємо це все, отримуємо дані, співставляємо рівні врожайності та рівні роботи елемента. Будуємо фактично інфографіку. Ми можемо встановити чітку залежність концентрації елемента, в даному випадку фосфору, та його вплив на врожайність.

Фактично ми можемо встановити інвестиційну доцільність роботи з цим елементом, якщо ви плануєте купувати фосфорні добрива. Наскільки швидко з найменшими втратами і з найбільшою ефективністю ваша інвестиція буде окуплена та принесе прибуток. На зображенні нижня частина, виділена червоним, показує ділянки, в яких врожайність орієнтовно в межах 7 т за певних рівнів фосфору від 45 до 65. Є ділянки, де отримується врожайність 11-12 т. Там рівні інші.

Ми розуміємо, що зеною кількістю ділянок, кожна крапочка – це ділянка, є сенс економічно підтягнути рівні фосфору до необхідної межі, наприклад, збільшити його на 10-15 мг/кг фосфорними добривами, щоб мати можливість отримувати вищу врожайність. Факторів для аналізу буде більше при внесенні фосфору, бо фосфор взаємодіє в ґрунті з мінімум п’ятьма елементами. На всі ці речі треба звертати увагу.

Такий підхід зменшує ризики від інвестиційного провалу при роботі з фосфорними добривами. Це і є правильний підбір норми. Ми розуміємо, що на полі на рівні 40 мг/кг, що є високим, для цього поля це низький рівень через умови та співвідношення між елементами, тому доцільність внесення є.

Ми працюємо так, щоб забезпечити правильне надходження фосфору в правильний час, в правильному місці і в правильній нормі. Замовити послуги в In Agri ви можете по контактним телефонам або через форму на сайті.