Кукурудза за правом вважається «королевою полів» завдяки своїй колосальній продуктивності. В умовах сучасних кліматичних змін, коли межі кліматичних зон зміщуються, а традиційні методи захисту втрачають ефективність через резистентність шкідливих організмів, виникає потреба в системному переосмисленні підходів господарювання.
Інтегрована система захисту посівів кукурудзи є ключовим елементом сучасного агровиробництва, що поєднує агротехнічні, біологічні, господарсько-господарські та хімічні заходи, спрямовані на мінімізацію втрат урожаю, зменшення собівартості продукції та мінімізацію негативного впливу на навколишнє середовище. Основні фактори негативного впливу на рослини кукурудзи: бур’яни, шкідники, хвороби, а також погода як природний чинник.
Технологія максимального контролю ризиків
Це підхід найбільш прогресивних сучасних господарств, які інвестують значні кошти в дороговартісний насіннєвий матеріал та сучасну техніку, де кожна втрачена рослина на гектарі перетворюється на відчутні фінансові збитки. Фундаментом інтенсивної стратегії є принцип випередження: кожний об’єкт – фактор має бути контрольований ще до того, як він встигне вплинути на фізіологічні процеси в рослині кукурудзи.
Процес планування комплексу заходів починається з підбору найкращих протруйників та передпосівної обробки ґрунту. Найкращим попередником для кукурудзи є багаторічні трави, соя, горох, нут, озима пшениця та зерна за умови якісного знищення бур’янів та залишків кукурудзи.
За інтенсивної системи живлення під кукурудзу використовують органічні (гній, компост) і мінеральні добрива. У середньому норма становить 30-40 т/га компосту (курячого посліду) 10-15 т/га. У зв’язку з цим проводиться глибока оранка для загортання органічних добрив і решток попередника на глибину 25-30 см.
Захист і живлення стратегії починається зі стадії підготовки насіння. Сучасні інсекто-фунгіцидні протруйники та стимулятори росту створюють навколо насінини зону «безпеки» від ґрунтових шкідників та збудників хвороб. Сучасні препарати (на основі імідаклоприду, тіаметоксаму, флудіоксонілу, металаксилу-М та ін.) забезпечують старт рослин навіть у несприятливих умовах.
Наступним кроком буде внесення ґрунтових гербіцидів – наприклад, що забезпечують дрібно-грудкувату структуру та вирівняність ґрунту для забезпечення якомога вищої частки схожості кукурудзи та внесення ґрунтових гербіцидів.
Особливе місце у визначенні стратегії захисту гербіцидний захист посівів. Кукурудза дуже чутлива до забур’яненості полів у фазі від 3 до 8 листків, час закладання кількості рядів у качані та зерен у ряду починається саме зараз. Будь-яка конкуренція за вологу, світло, поживні елементи в цей період призводить до незворотних втрат урожайності. Тому інтенсивна технологія передбачає створення замкненого екрана гербіцидним захистом та діючими речовинами (фунгіциди та інсектициди), що дозволяє утримувати посіви чистими до 5 листків культури. А також є обов’язковою корекція забур’яненості у фазі 10 листків для забезпечення ідеального стану поля до збирання. Використовуючи такі діючі речовини, як нікосульфурон, тербутилазин, мезотріон, флорасулам, дикамба.
Не останню роль в інтенсивній системі займає застосування антистресантів та стимуляторів росту. Їх використовують періодично для мінімізації будь-якого негативного впливу навколишнього середовища (зниження температури, град, механічні пошкодження комах). Найкращими в цьому сегменті є добрива для позакореневого підживлення на основі гумінових, фульвокислот, вільних амінокислот, а також добрива з високою кількістю мезо- та мікроелементів із додаванням екстракту морських водоростей, що сприяють швидкому відновленню та підсиленню росту.
Завершальним етапом в інтенсивній підтримці кукурудзи є інсектицидний захист посівів від кукурудзяного стеблового метелика і бавовникової совки, що зазвичай припадає на фазу викидання волоті. Це не лише запобігає прямому пошкодженню рослин (пугало та стебловий метелик гризуть нитки та стержні), а й знижує зараженість зерна фузаріозом та пліснявінням качанів (гриби активно заселяють місця пошкоджень комахами). Одним із найефективніших способів є застосування інсектицидів на основі хлорантраніліпролу за допомогою дронів. Норма внесення робочого розчину (у середньому від 5 до 10 л/га) цілком достатня для фази рослин, але в основному це вологість та температура повітря під час обробки. Найкращий час – після спадання денної спеки, після 21 години.
Технологія мінімального контролю ризиків
Ця стратегія здебільшого застосовується у зонах критичного землеробства (Степ, Південний Лісостеп) або при порівняно низьких очікуваннях урожайності. Основний акцент у ресурсоощадній моделі є моніторинг та дотримання економічних порогів шкодочинності (ЕПШ). Замість календарного графіка обприскувань використовують феромонні та світлові пастки для визначення динаміки польоту шкідників. Якщо кількість шкідників не перевищує критичну межу, хімічну обробку не виконують.
Мінімальний обробіток ґрунту (дискування) або прямий висів проводить з мінімальною кількістю стартових комплексних мінеральних добрив (40-50 кг/га у фізичній вазі), максимально зберігши вологу для одночасного та рівномірного отримання сходів кукурудзи. За прямого висіву для боротьби з бур’янами на першу чергу застосовують гербіциди на основі солей гліфосату (ізопропіламінна сіль 2-3 л/га).
Насіння за мінімальних стратегій захисту обробляють лише фунгіцидним протруйником («Максим», «Вітавакс») для збереження «здоров’я» насіння насамперед від механічних пошкоджень під час сівби або від ґрунтових шкідників.
Основний акцент гербіцидного захисту переноситься на застосування страхових гербіцидів у період з 3 по 5 листок кукурудзи. Найпоширенішими є такі діючі речовини, як дикамба, 2,4-Д амінна сіль, та фенсульфурон-метил. Ціна та зручність у проході техніки, збереження вологи в ґрунті є пріоритетом цієї тактики.
Фунгіцидний та інсектицидний захист кукурудзи більш орієнтований на підбір стійких гібридів до основних хвороб і несприятливо-кліматичних умов зони посіву, а також умов, що складаються протягом періоду вегетації. Ефективність захисту кукурудзи залежить від здатності технолога комбінувати підходи з обох технологій. Інтенсивна модель забезпечує рекорди врожаїв, мінімальна – фінансову стабільність у складних кліматичних умовах. Майбутнє захисту кукурудзи лежить у сфері цифрового моніторингу та точного землеробства, де кожна крапля препарату буде використана саме там і тоді, коли вона буде найнеобхіднішою. Також застосовують агротехнічний прийом регулювання густоти посіву: зниження кількості рослин на гектар забезпечує кращу провітрюваність полів, що зменшує ризик розвитку грибних патогенів навіть без застосування хімії.
Висновок: вибір конкретної стратегії захисту кукурудзи передусім залежить від природно-кліматичних умов зони посіву.
Сергій Бачук, експерт регіонального департаменту агрономічного супроводу
